Завантаження

Новини

Справи виконавчі

1011.2016

Виходячи із практики компанії «ЮР-ЕКСПЕРТ» із представлення інтересів як стягувачів, так і боржників у виконавчому провадженні, можна впевнено сказати, що процедура виконання рішень є досить складна і неоднозначна. Можна витратити сили і отримати бажане рішення в суді, але, це ще не означає, що вдасться отримати бажаний результат оптимально швидко. А може бути і таке, що процедура виконання законного рішення затягнеться на стільки, що надія на отримання результату поступово згасне зовсім. Це викликано монополією держави на виконання судових рішень та й дуже велике навантаження покладено на державних виконавців. Але в той же час, їх невеличкий дохід, який практично не залежить від кількості виконаних судових рішень, і ризики, пов’язані з їх діяльністю, не мотивують їх на отримання результату. Виходячи з цього, можна сказати, що в нашій країні виконуються маленький відсоток рішень судів.  

2 липня 2016 року Президент України Петро Порошенко підписав ухвалені 2 червня 2016 року Верховною Радою України Закони України «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», які було опубліковано в «Голосі України» 05 липня 2016 року за № 122-123.  

5 жовтня вищевказані нормативні акти набрали чинності. Ці Закони спрямовані на реформу виконавчого провадження. Поряд з еволюційними процесами у сфері виконавчої діяльності, поряд із новим Законом «Про виконавче провадження», який регулює цю сферу, з’явились і революційно нові норми, якими вводиться новий інститут приватних виконавців.

Нормами нового Закону України «Про виконавче провадження»  визначено умови та порядок виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), які відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, в разі їх невиконання у добровільному порядку. У Законі зазначено: «виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону, а також рішеннями, які відповідно до цього закону підлягають примусовому виконанню».

Закон зазначає, що виконавче провадження здійснюється з додержанням таких принципів: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Також, Закон передбачає автоматизацію процедур виконання рішень шляхом електронної реєстрації документів, повну фіксацію процесуальних рішень і виконавчих дій в автоматизованій системі, оптимізацію термінів проведення виконавчих дій, регулює питання відповідальності боржника у виконавчому провадженні, визначає перелік питань, які не можуть виконати приватний виконавець. Передбачена фіксація і відображення всіх дій і процедур у рамках виконавчого провадження; спрощується доступ сторін до інформації про хід провадження, зокрема, електронним шляхом; вводиться реєстр боржників; впроваджується електронний обмін інформацією з органами реєстрації і банками.

У новій редакції викладено перелік майна, на яке не може бути звернене  стягнення за виконавчими документами. Зокрема, не підлягають стягненню предмети щоденного побутового використання (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі); лікарські засоби, окуляри й інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім'ї і особам, що знаходяться на його утриманні, за медичними показаннями; меблі - по одному ліжку і стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім'ю; один холодильник на сім'ю; один телевізор, персональний комп'ютер на сім'ю, один мобільний телефон - на кожну особу.

Опираючись на досвід багатьох європейських країн, Україна отримала так звану змішану систему виконання судових рішень. Одночасно існуватимуть і державні і приватні виконавці. Інститути приватних виконавців вже декілька років діють у Болгарії і Латвії. У Польщі інститут приватних виконавців діє вже більше п’ятнадцяти років. Досвід цих країн говорить про те, що кількість виконаних судових рішень виросло колосально. Так у Болгарії за 5 років дії закону сума стягнутих коштів виросла в тисячу разів. Є держави, наприклад Франція, де державних виконавців взагалі ніколи не існувало.

У Законі «Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», визначається правовий статус приватних виконавців, регулюється процедура придбання і припинення права на здійснення діяльності, визначаються особливості їх фінансового забезпечення і тому подібне. Приватним виконавцем може бути громадянин України, який досяг 25 років, має вищу юридичну освіту, не нижчу другого рівня, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права після отримання відповідного диплома не менше 2 років і здав кваліфікаційний іспит. Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір здійснювати діяльність приватного виконавця, і вирішенні питання про надання права на здійснення діяльності приватного виконавця, при Міністерстві юстиції утворюється Кваліфікаційна комісія приватних виконавців. Також буде створена дисциплінарна комісія приватних виконавців. Згідно із Законом, Мін’юст забезпечує ведення Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Нові закони покликані зруйнувати монополію держави у сфері виконання судових рішень і зменшити корупційну складову в цьому процесі. Для виконання судового рішення, громадяни або юридичні особи матимуть право вибрати як державного виконавця, так і приватного. Приватні виконавці отримують аналогічні з державними функції та важелі.

Слід усвідомлювати, що держава хоче бачити приватних виконавцях своїми партнерами. Вони виконуватимуть публічну функцію, тому знаходитимуться під контролем як процесуальних норм, так і Міністерства юстиції. Це підтвердив заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Сергій Шкляр, додавши, що надзвичайно важливо, хто прийде в професію в першій хвилі, оскільки саме ці люди створять кодекс етики і закладуть основи саморегулювання.

Законотворці, розуміють, що нововведення може викликати нерозуміння та побоювання серед населення. Крім того, напрошується думка, що держава узаконила діяльність так званих «колекторів», з методами якої також багато хто знайомий у нашій країні, тому, встановили деякі обмеження для приватних виконавців. Насамперед хочемо зазначити, що діяльність приватних виконавців регулюється законом, тоді як діяльність колекторів в Україні нічим не передбачена.

Далеко не всі колектори зможуть стати приватними виконавцями, оскільки для цього потрібно освіту і спеціальність. До того ж, приватні виконавці нестимуть персональну відповідальність - від адміністративної до кримінальної. На дії виконавців можна буде скаржитися як в Мінюст, так і до суду.

Згідно із статтею 5 Закону «Про виконавче провадження» приватний виконавець не може здійснювати виконання 10 категорій рішень (відносно визначення місці проживання дітей, про конфіскацію, вселення і виселення громадян з квартир, тих, в яких відповідачем є держава, рішень адміністративних судів, Європейського суду з прав людини тощо). Ці питання держава залишає за собою.

До набрання чинності нових законів держава не несла відповідальності за діяльність співробітників державної виконавчої служби. Діяльність приватних виконавців страхуватиметься і у разі неправомірних дій потерпілий зможе розраховувати на компенсацію від страхової компанії. Страхування діяльності приватного виконавця є головною вимогою для допуску до цієї професії. Буде певна процедура дисциплінарної відповідальності - як у адвокатів.

Важливо зазначити що держава зацікавлена у високому рівні професійної підготовки приватних виконавців. Претендент пройде всі сходинки: спочатку навчать, він стажуватиметься, складе іспит і отримає ліцензію. Після всіх необхідних процедур держава отримає фахівця у цій галузі з відповідним статусом. Приватний виконавиць буде зацікавлений у своїй хорошій репутації серед так скажімо клієнтів, враховуючи комерційну складову діяльності та конкуренцію на ринку даних послуг. Цим самим фахівець робитиме все можливе задля того, щоб довести до кінця процедуру виконання рішення суду, і відповідно заробити гонорар. А тим часом держава отримуватиме поліпшення позитивних показників у цій сфері.

На думку «ЮР-ЕКСПЕРТ», з набранням чинності нових законів, які регулюватимуть діяльність приватних виконавців, доведеться «підігнати» під їх норми значну кількість нормативних актів як законних, так і підзаконних. Держава впевнено рухається у цьому напрямку. Час для врегулювання всіх необхідних питань ще є, адже положення Закону «Про приватних виконавців» вводяться в дію через 3 місяці з дня набуття чинності. Тобто, раніше, ніж 5 січня 2017 року професія не запрацює.

Протягом цього періоду фахівці компанії «ЮР-ЕКСПЕРТ» слідкуватимуть за процесом втілення в життя  відповідних нововведень.

Див. також:

НБУ внесено ряд змін в чинну постанову Нацбанку від 07.06.2016 №342 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України", чим спростив порядок придбання і перерахування коштів в іноземній валюті для оплати лікування фізосіб за кордоном і дозволив зараховувати суму кредиту як додатковий внесок нерезидентів до статутного капіталу.

26.08.2016

Вартість оформлення шлюбу за добу коливається від 150 гривень, у прифронтових містах (Сєверодонецьк, Маріуполь) поблизу зони АТО і до 6 тисяч гривень у містах де ця послуга введена як туристична (Київ, Одеса) чи просто для тих, хто хоче швидко оформити шлюб.

 

17.08.2016

На сьогодні є дуже актуальним питання щодо змін в установчих документах громадських організацій, що не мають на меті отримання прибутку. З прийняттям нової Постанови 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» порядок включення до Реєстру неприбуткових організацій дещо змінюється та тим самим зменшує кількість таких організацій. Насправді, громадські організації, що нещодавно розпочали свою діяльність змін майже не відчують, адже статути в них майже відповідають вимогам даної постанови.

Які саме зміни повинні бути внесені?

09.11.2016