Завантаження

Публікації

Проект змін до Кримінального процесуального кодексу: життя по-новому чи знов омана

0911.2016

 Наші законодавці вважають, що зараз обшуки використовуються як засіб тиску та спричиняють втрату часу, коштів та здоров’я тим, хто їх переживає. Для того, щоб зрозуміти до чого це призведе розглянемо законопроект детальніше.

  На сьогодні законопроект № 3719, яким передбачено зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо обшуків на підприємствах, у фізичних осіб-підприємців, готується до другого читання.

  Як зазначено у пояснювальній записці, в чинній редакції Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) правоохоронними органами здійснюється вилучення комп'ютерної техніки, серверів, носіїв інформації. На думку авторів законопроекту, в КПК відсутні норми, які б слугували запобіжним заходом від зловживань слідчих та прокурорів під час проведення обшуків. 

  Відтак основна мета законопроекту - забезпечення дотримання прав посадових осіб підприємств, підприємців та фізичних осіб під час обшуків. 

  Що ж  має нас зацікавити в даному документі? Насамперед, це заборона тимчасового вилучення всіх носіїв інформації (комп'ютерів, серверів, інших електронних інформаційних систем).

  У більшості випадках вилучення всієї техніки призводило  не лише до створення перешкод у діяльності суб'єктів господарювання, а й просто паралізувало всю діяльність. Останнім часом більшість підприємств перейшло на електронну звітність, застосування системи клієнт-банк, набула поширення система електронних публічних торгів, а також створення системи електронних документів, на яку перейшли деякі підприємства в цілому, дивлячись на передовий досвід інших країн.

 Але зауважимо, що обшук обшуком, вилучення активів вилученням, а обов’язок подання звітів ніхто не відміняв. А все це закінчується нарахуванням штрафів за неподання чи несвоєчасне подання звітності.

  За проектом пропонується вилучення цієї техніки замінити на копіювання інформації. І зразу ж виникає дві практичні проблеми: по-перше, це не означає, що оргтехніку не вилучатимуть за жодних обставин. З набранням чинності цього Закону, вилучення техніки буде можливим, тільки з дозволу суду, який прийматиме таке рішення за клопотанням слідчого.

  Слідчий, у свою чергу, зобов’язаний  обґрунтувати, що лише сам факт копіювання інформації без вилучення таких комп'ютерів та серверів не призведе до досягнення поставленої мети. 

  Як ці аргументи будуть оцінюватись судами, складно сказати. Крім того, питання щодо обсягу інформації, яка може бути скопійована під час обшуку так і залишається відкритим.  

  По-друге, як показує практика, під час обшуку інколи вилучаються не тільки сервери, а й мобільні телефони, планшети, ноутбуки та нетбуки та інші гатжети, які належать звичайним працівникам або відвідувачам, які знаходяться в офісі під час обшуку. 

  Ще один момент, і це вже, звичайно, злочин - такі пристрої не завжди попадають до протоколів обшуку. За таких умов їх повернення власникам  —  залишиться тільки мрією. 

  Даним законопроектом зазначається: 1) якщо на такі предмети не надано дозволу на обшук та вилучення судом, але їх таки вилучили, то ці предмети вважаються тимчасово вилученим майном (тобто це свідчить про обов’язок ці предмети повернути).

  Але зауважимо, що в КПК не має такого поняття і зрозуміти подальшу долю таких предметів за проектом неможливо. Єдине, що радує те, що таке тимчасово вилучене майно описується та додається до протоколу обшуку.

 Заборона проведення обшуків в масках (з прихованим обличчям), дозвіл проведення обшуків лише за попереднім рішенням суду та у разі вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину

 Таке словосполучення як “маски-шоу”, яким часто називають обшуки, говорить само за себе. Таку подію пережило багато підприємств та підприємців, і враження від цього — далеко не радісне. Але найгірше, що під спецпідрозділи могли маскуватись й особи, які переслідували злочинну мету (рейдерське захоплення підприємств).

 Ті ж підприємства, які витратили гроші на відеонагляд, були позбавлені можливості використати записи на захист власних інтересів. Бо приховані обличчя не дають можливості впізнати, хто саме влаштував на підприємстві таке рейдерське захоплення або вдавався до злочинів під час обшуку. 

 Заборона на використання спецпідрозділів із застосуванням ними спецзасобів для приховування обличчя (маски, балаклави тощо) та демонстрації зброї стосується лише проведення обшуку на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи-підприємця, у приміщеннях, що використовуються у господарській діяльності.

 Дозвіл проводити обшук лише у випадку, коли неможливо отримати інформацію в інший спосіб Навряд чи ми здивуємо керівників юросіб та фізосіб-підприємців, які навіть не маючи відношення до жодної  кримінальної справи, отримують запити про надання документів за визначеними у запиті контрагентами. Право надавати такі запити є навіть у податківців і чітко визначено в пп. 20.1.14 ПКУ. 

 А ті, по яких вже відкриті кримінальні провадження, тим більше знайомі з подібними документами. У більшості, їх зміст обмежується посиланням на ч. 2 ст. 93 КПК щодо права слідчих на збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб документів, відомостей тощо.

 Якщо слідчі не отримували потрібні документи через відмову керівників та підприємців, вони мали право звернутись до суду та отримати судове рішення про тимчасовий доступ до документів. В такому випадку йдеться вже не про копії, а про вилучення оригіналів первинних документів, договорів з окремими контрагентами та за певний період. 

 Згідно із законопроектом, щоб отримати дозвіл на обшук, слідчим доведеться доводити в суді, що вони раніше надсилали запити, але отримали відмову або реакція на такі запити відсутня. Знову ж таки, не зрозуміло, наскільки суди зможуть оцінити доводи слідчих, спрогнозувати важко. Проте слід наголосити на тому, що відповіді на такі запити з відмовою надати документи будуть ретельно вивчатись вже не лише слідчим, а й судом.

 Слід звернути увагу й  на те, що за законопроектом слідчі мають навести суду аргументовані докази не лише необхідності обшуку, а  також детальний опис речей, предметів та відомостей, які потрібно отримати під час обшуку, а також перелік осіб, яких планується знайти. Така вимога перекликається з правом слідчого копіювати необхідну інформацію, якщо сервери, комп’ютери, іншу техніку суд не дозволить вилучати. 

 З набранням чинності цих змін у разі, якщо певні речі та документи не внесені до судового рішення і не відносяться до відповідного кримінального провадження, вилучати їх слідчі не матимуть права. 

 Як бачимо коментований законопроект є позитивним, але, як завжди, законодавець вирішуючи одні питання породжує багато інших.

Див. також:

Уряд на початку січня зареєстрував у Верховній Раді черговий законопроект про реструктуризацію валютних кредитів для тих позичальників, які взяли кошти для придбання єдиного житла. Нагадаємо, що Президент України Петро Порошенко ветував Закон «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті».

28.03.2016

Законопроект № 4275 від 18.03.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи управління у сфері організації і безпеки дорожнього руху» зареєстрований в парламенті. В якому пропонується статтю 3 («Державне управління у сфері дорожнього руху») викласти в новій редакції. Відповідальним за організацію і безпеку дорожнього руху буде Національне агентство з питань організації та безпеки дорожнього руху, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом міністрів України через міністра, який реалізує державну політику у сфері транспорту. А також додати нову статтю 3-1 « Структура та організаційні засади діяльності Національного агентства з питань організації та безпеки дорожнього руху», де зазначено, що Національне агентство з питань організації та безпеки дорожнього руху очолює Директор Національного агентства, якого призначає Кабінет Міністрів України, строком на 5 років, за результатами відкритого конкурсу. Структура, функції та повноваження Національного агентства з питань організації та безпеки дорожнього руху, а також порядок проведення конкурсу на зайняття посад визначаються Законом України «Про державну службу».

20.03.2016

Алгоритм створення ОСББ зазначено в Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.2001 р. № 2866-III (далі — Закон № 2866). Варто зазначити, що з травня 2015 року набрала чинності оновлена процедура створення ОСББ.

12.04.2016