Завантаження

Публікації

Проект змін до Кримінального процесуального кодексу: життя по-новому чи знов омана

0911.2016

 Наші законодавці вважають, що зараз обшуки використовуються як засіб тиску та спричиняють втрату часу, коштів та здоров’я тим, хто їх переживає. Для того, щоб зрозуміти до чого це призведе розглянемо законопроект детальніше.

  На сьогодні законопроект № 3719, яким передбачено зміни до Кримінального процесуального кодексу України щодо обшуків на підприємствах, у фізичних осіб-підприємців, готується до другого читання.

  Як зазначено у пояснювальній записці, в чинній редакції Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) правоохоронними органами здійснюється вилучення комп'ютерної техніки, серверів, носіїв інформації. На думку авторів законопроекту, в КПК відсутні норми, які б слугували запобіжним заходом від зловживань слідчих та прокурорів під час проведення обшуків. 

  Відтак основна мета законопроекту - забезпечення дотримання прав посадових осіб підприємств, підприємців та фізичних осіб під час обшуків. 

  Що ж  має нас зацікавити в даному документі? Насамперед, це заборона тимчасового вилучення всіх носіїв інформації (комп'ютерів, серверів, інших електронних інформаційних систем).

  У більшості випадках вилучення всієї техніки призводило  не лише до створення перешкод у діяльності суб'єктів господарювання, а й просто паралізувало всю діяльність. Останнім часом більшість підприємств перейшло на електронну звітність, застосування системи клієнт-банк, набула поширення система електронних публічних торгів, а також створення системи електронних документів, на яку перейшли деякі підприємства в цілому, дивлячись на передовий досвід інших країн.

 Але зауважимо, що обшук обшуком, вилучення активів вилученням, а обов’язок подання звітів ніхто не відміняв. А все це закінчується нарахуванням штрафів за неподання чи несвоєчасне подання звітності.

  За проектом пропонується вилучення цієї техніки замінити на копіювання інформації. І зразу ж виникає дві практичні проблеми: по-перше, це не означає, що оргтехніку не вилучатимуть за жодних обставин. З набранням чинності цього Закону, вилучення техніки буде можливим, тільки з дозволу суду, який прийматиме таке рішення за клопотанням слідчого.

  Слідчий, у свою чергу, зобов’язаний  обґрунтувати, що лише сам факт копіювання інформації без вилучення таких комп'ютерів та серверів не призведе до досягнення поставленої мети. 

  Як ці аргументи будуть оцінюватись судами, складно сказати. Крім того, питання щодо обсягу інформації, яка може бути скопійована під час обшуку так і залишається відкритим.  

  По-друге, як показує практика, під час обшуку інколи вилучаються не тільки сервери, а й мобільні телефони, планшети, ноутбуки та нетбуки та інші гатжети, які належать звичайним працівникам або відвідувачам, які знаходяться в офісі під час обшуку. 

  Ще один момент, і це вже, звичайно, злочин - такі пристрої не завжди попадають до протоколів обшуку. За таких умов їх повернення власникам  —  залишиться тільки мрією. 

  Даним законопроектом зазначається: 1) якщо на такі предмети не надано дозволу на обшук та вилучення судом, але їх таки вилучили, то ці предмети вважаються тимчасово вилученим майном (тобто це свідчить про обов’язок ці предмети повернути).

  Але зауважимо, що в КПК не має такого поняття і зрозуміти подальшу долю таких предметів за проектом неможливо. Єдине, що радує те, що таке тимчасово вилучене майно описується та додається до протоколу обшуку.

 Заборона проведення обшуків в масках (з прихованим обличчям), дозвіл проведення обшуків лише за попереднім рішенням суду та у разі вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину

 Таке словосполучення як “маски-шоу”, яким часто називають обшуки, говорить само за себе. Таку подію пережило багато підприємств та підприємців, і враження від цього — далеко не радісне. Але найгірше, що під спецпідрозділи могли маскуватись й особи, які переслідували злочинну мету (рейдерське захоплення підприємств).

 Ті ж підприємства, які витратили гроші на відеонагляд, були позбавлені можливості використати записи на захист власних інтересів. Бо приховані обличчя не дають можливості впізнати, хто саме влаштував на підприємстві таке рейдерське захоплення або вдавався до злочинів під час обшуку. 

 Заборона на використання спецпідрозділів із застосуванням ними спецзасобів для приховування обличчя (маски, балаклави тощо) та демонстрації зброї стосується лише проведення обшуку на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи-підприємця, у приміщеннях, що використовуються у господарській діяльності.

 Дозвіл проводити обшук лише у випадку, коли неможливо отримати інформацію в інший спосіб Навряд чи ми здивуємо керівників юросіб та фізосіб-підприємців, які навіть не маючи відношення до жодної  кримінальної справи, отримують запити про надання документів за визначеними у запиті контрагентами. Право надавати такі запити є навіть у податківців і чітко визначено в пп. 20.1.14 ПКУ. 

 А ті, по яких вже відкриті кримінальні провадження, тим більше знайомі з подібними документами. У більшості, їх зміст обмежується посиланням на ч. 2 ст. 93 КПК щодо права слідчих на збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб документів, відомостей тощо.

 Якщо слідчі не отримували потрібні документи через відмову керівників та підприємців, вони мали право звернутись до суду та отримати судове рішення про тимчасовий доступ до документів. В такому випадку йдеться вже не про копії, а про вилучення оригіналів первинних документів, договорів з окремими контрагентами та за певний період. 

 Згідно із законопроектом, щоб отримати дозвіл на обшук, слідчим доведеться доводити в суді, що вони раніше надсилали запити, але отримали відмову або реакція на такі запити відсутня. Знову ж таки, не зрозуміло, наскільки суди зможуть оцінити доводи слідчих, спрогнозувати важко. Проте слід наголосити на тому, що відповіді на такі запити з відмовою надати документи будуть ретельно вивчатись вже не лише слідчим, а й судом.

 Слід звернути увагу й  на те, що за законопроектом слідчі мають навести суду аргументовані докази не лише необхідності обшуку, а  також детальний опис речей, предметів та відомостей, які потрібно отримати під час обшуку, а також перелік осіб, яких планується знайти. Така вимога перекликається з правом слідчого копіювати необхідну інформацію, якщо сервери, комп’ютери, іншу техніку суд не дозволить вилучати. 

 З набранням чинності цих змін у разі, якщо певні речі та документи не внесені до судового рішення і не відносяться до відповідного кримінального провадження, вилучати їх слідчі не матимуть права. 

 Як бачимо коментований законопроект є позитивним, але, як завжди, законодавець вирішуючи одні питання породжує багато інших.

Див. також:

18 лютого Верховна Рада України ухвалила Закон України від 18.02.16 року № 1019-VIII «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться в шостій доповіді Європейської комісії про виконання Україною плану дій щодо лібералізації Європейським союзом візового режиму для України щодо удосконалення процедури арешту майна і інституту спеціальної конфіскації» і він був опублікований у газеті Верховної Ради «Голос України» від 27.02.2016 року (№ 37).

06.04.2016

У судовій практиці при розгляді цивільних і кримінальних справ поняття «шкода» і «збитки» тлумачаться по-різному. Наприклад, різниця термінів «шкода» і «збитки» у Кримінальному кодексі України розкривається у статті 45, де зазначено, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

25.03.2016

  В даній статті ми розглянемо як оформити та подати матеріальний позов у цивільному процесі.

  У статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

  Однак від того, чи правильно Ви складете позовну заяву буде залежати доля вирішення Вашої справи. Адже в разі подання позову не до компетентного суду, а також такого позову, який не відповідає вимогам закону, суд Вам його поверне.  

  Безумовно Ви можете звернутися за допомогою до кваліфікованого юриста, однак якщо вирішили покластися на власні сили, то необхідно розібратися яким законодавчо визначеним вимогам повинен відповідати позов та яка процедура його подачі безпосередньо до суду.

28.04.2016